До Балаклави ми поїхали в першу чергу подивитися ще зовсім недавно надсекретну базу підводних човнів (об'єкт 825 ГТС). Але бухта є просто раєм для фотографів і сама по собі. Буквально в декількох сотнях метрів від центру вже починаються кримські гори.
Після прогулянки по набережній ми не прогавили можливість піднятися до руїн фортеці Чембало і помилуватися приголомшливими краєвидами. У 2008 році через негоду частина башти фортеці обвалилася (фотографії зроблені на рік раніше).
У цьому місці, звичайно, дуже не вистачає підйомника, але що поробиш - це, можна сказати, одне з сотень місць в Україні, де не вистачає такого технічного пристосування.
У Балаклаві все просто: ліва сторона бухти - набережна і фортеця Чембало, права сторона - дорога до музею. У музеї ми дочекалися екскурсії й залишилися дуже задоволені. Об'єкт дійсно грандіозний, чого лише варті двері товщиною понад два метри.
Сам об'єкт 825 ГТС, або міська телефонна станція, як він називався офіційно для місцевих жителів, являє собою 600-метровий тунель під горою. У ньому могли розміститися 7-9 підводних човнів і 10 000 чоловік. У разі прямого ядерного удару вони могли автономно жити 3 роки. Цікаво, що жителі Балаклави протягом 30 років і не підозрювали, що за об'єкт знаходиться у них недалеко від центру міста - човни заходили на базу вже в підводному положенні.
У 2010 році в пресі з'явилися повідомлення про те, що керівництво Чорноморського флоту Росії не проти відновити роботу бази за прямомим призначенням. Правда, МЗС України відразу ж заявило, що це суперечить конституції України.
Як дістатися: З Севастополя тролейбусами №№2, 12, 13, 14, 15, 16, 17 або 20 до їх загальної кінцевої зупинки "5-й кілометр", а далі до Балаклави автобусом №9 або маршрутним таксі з тим же номером - до кінцевої зупинки.