Перу - досить популярний туристичний напрям, тут знаходяться дві всесвітньо відомі пам'ятки: Мачу-Пікчу і лінії Наски. Країна велика і, якщо у вас 1-2 тижні, то відвідати і північ, і південь не вийде. Ми зупинилися лише на південній частині, де розташовані всі основні цікавинки. Щоправда і туристів тут теж дуже багато.
Як і в Еквадорі, в Перу є всі кліматичні зони, тому потрібно запасатися і легким, і теплим одягом. Сухий сезон триває з квітня по жовтень, тому приїжджати слід в цей час. Не забувайте, що пори року тут йдуть навпаки. Ми були в перші два тижні травня, погода була чудова.
Гроші
У Перу своя валюта, ми знімали з банкоматів. Знімати краще побільше, бо в найпопулярніших банкоматах Interbank і BCP комісія за зняття приблизно $5. А ті, де комісії немає, грошей не видавали. Ще одна проблема банкоматів - денний ліміт, приблизно $150-$250. У Перу, до речі, є офіційні міняйли на вулицях, ви їх впізнаєте за формою і пачках грошей в руках.
Ціни
Ціни, на диво, високі. За обід на двох у ресторанчику можна легко заплатити $30. За продукти на вечерю в супермаркеті в Лімі ми віддали $30. Внутрішні перельоти приблизно $100-120 в одну сторону. У Мачу-Пікчу все шалено дороге.
Мобільний інтернет
Тут без варіантів, по прильоту до Ліми, знайдіть в місті офіс Claro і купіть сімку (потрібен паспорт). Ось ціни на 2015 рік. Ми купили сімку з пакетом на 15 днів і 1.5 Gb трафіку, на другий телефон роздавали по WiFi. У великих містах інтернет 4G, досить швидкий.
Безпека
У Лімі є великі проблеми з безпекою, судячи з відгуків. Це легко зрозуміти по захисту квартир і будинків, за допомогою колючого дроту і решіток, а також по озброєній охороні, яка стоїть на кожному кроці. В інших містах ситуація трохи краща.
Переліт
Ми летіли на KLM з Києва, через Амстердам. Стандартні квитки 1200 євро в обидві сторони, якщо пощастить, то можна купити за 900 євро по акції. Найдешевший варіант є з Мадрида Air Europa, приблизно 600-700 євро в обидва боки, правда ще потрібно долетіти до Мадрида і мати шенген.
До речі, звичайні квитки з Києва чи інших міст на KLM часто стоять 1600 євро і вище (KLM, як монополісти на напрямку, просто знущаються). У цьому випадку купіть роздільні квитки "ваше місто" - Амстердам та Амстердам - Ліма на ті ж рейси, які входять у квиток за 1600 євро, і це буде набагато дешевше. Тільки будьте уважні, при онлайн чекіні вам необхідно зачекінитись тільки на перший рейс, до Амстердама, а на другий рейс вас зачекінять на стійці. Інакше не вийде відправити багаж відразу до Ліми, а без шенгену ви не зможете вийти з транзитної зони в Амстердамі, щоб переєструвати багаж на новий рейс.
Перед поїздкою
Вам необхідно купити заздалегідь квитки на поїзд до Мачу-Пікчу і на саме Мачу-Пікчу. Як це зробити, читайте тут.
Пересування по країні
Найголовніша проблема - це транспорт, бо залізничного сполучення, практично, немає. Автобусне сполучення дуже добре розвинене, і це найкращий вибір для масового самостійного туризму. Правда врахуйте, що переїзди між містами можуть бути по 12-16 годин! Тому в автобусах навіть є "бізнес клас", як в літаках, щоб можна було зручно поспати.
Ще, як варіант, використовувати внутрішні перельоти. Можна так все розпланувати, щоб подивитися основні місця без переїздів.
Дороги в Перу гарні, тому є сенс брати автомобіль на прокат. З автомобілем є три проблеми: довгі переїзди, важкий рух у містах і дуже багато фур на дорогах, які потрібно постійно обганяти. Ми брали автомобіль з водієм, але все одно було важко під час самих тривалих переїздів.
Перед поїздкою ми написали листи в різні турагенства, відправили їм маршрут і попросили надіслати орієнтовну вартість. У всіх ціни були вище очікуваних, поки не відповів Hernan Hermoza, гід з Куско, який пообіцяв знайти водія. В результаті, по Перу ми їздили з хорошим і акуратним водієм по імені Anibal, який трохи говорить англійською.
У Перу та Еквадорі нормальна ціна за автомобіль з водієм $250 в день, на неї ми й орієнтувалися. Правда, може бути і дешевше, просто в нашому випадку водієві спочатку довелося приїхати з Куско в Ліму, а це додаткова доба за кермом.
Зустрілися з водієм, спочатку поїхали на оглядовий майданчик San Cristobal в Лімі, а потім в Паракас. Їхали десь 4-и години. Через фури, на двох-смуговій дорозі сильно не розженешся.
А потім, весь день, по Панамерікана, їхали до Арекіпи, приблизно 550 кілометрів. Важко. Дорога, звичайно, неймовірно красива і абсолютно порожня. Десь 200 кілометрів ми проїхали поруч з океаном.
А потім був довгий переїзд в Куско. Їхали ми через Хуліяку, де пообідали в сучасному торговому центрі Real Plaza. Крім нього, місто просто жахливе, найгірше з тих, що ми бачили в Південній Америці. Що не дивно, з такою назвою.
До речі, від нього рукою подати до Пуно, що на озері Тітікака, але ми вирішили не включати озеро в наш маршрут, відвідаємо з боку Болівії.
З Хуліякі ми поїхали в Куско. Вечірня дорога, по якій ми їхали, виявилася однією з найкрасивіших доріг, які ми бачили.
В Куско ми ночували три ночі. У перший день з ранку поїхали в Саксайуаман, де купили загальний туристичний квиток і по ньому надалі відвідували пам'ятки.
Виїхали в сторону Мачу-Пікчу. Квитки на поїзд у нас були з Ольянтайтамбо, по дорозі ми подивилися Чінчеро, Морай і Марас. Таким чином, з основних руїн ми не подивилися Pikillacta і Tipon.
У Ольянтайтамбо залишили речі в камері схову на вокзалі, попрощалися з водієм (але домовилися, що він нас ще довезе до Куско, на зворотному шляху), пообідали та погуляли по руїнах і місту.
У нас були куплені квитки в Мачу-Пікчу на 12-ий і 13-ий дні, а сьогодні ми повинні були відпочивати. Але, прокинувшись вранці, ми перевірили прогноз погоди і виявили, що сьогодні вона ідеальна, а от завтра і післязавтра обіцяють туман і дощі.
Тому, ми купили квитки, і поїхали нагору, де чудово погуляли, хоч і дуже втомилися.
У цей день Настя відпочивала, а я о 5 ранку поїхав нагору фотографувати і знімати таймлапси. Погода, як і обіцяли була туманна приблизно до 10 ранку, що для фотографів було просто ідеально, а для туристів жахливо.
У цей день ми вже вдвох поїхали на Мачу-Пікчу на 6-ту годину ранку. Знову був туман, тому погуляли по місту, так як в цьому випадку туман не має значення.
До 12-ої години туман ще не розійшовся і ми поїхали вниз. Пообідали, відпочили, і дізналися неприємну новину.
Виявляється місцеві жителі вкрай незадоволені тим, що PeruRail отримує величезні гроші з туристів і ніяк не сприяє розвитку регіону. Тому, вони вирішили покарати ... правильно, туристів. Для цього з ранку навалили на автомобільну дорогу барикади, а так як дорога з Куско в Мачу-Пікчу одна, то об'їхати було неможливо. Відповідно, в цей і в наступний день, тисячі туристів не змогли потрапити в Мачу-Пікчу. Потяги вдень теж не ходили, бо були порожніми, і ми переживали за наш рейс.
Подзвонили водію і повідомили, що через протести наш вечірній поїзд приїде не в Poroy, а на іншу станцію. Він сказав, що зробить все, щоб до нас дістатися. До вечора протестуючі розійдуться і водії зможуть частково розібрати барикади, щоб проїхати.
Так і вийшло, манівцями, ґрунтовими дорогами, ми змогли доїхати в Куско. Щоб ви уявляли собі, як виглядають барикади, ось фото з телефону. Тут ми розібрали камені праворуч і змогли проїхати. Таких барикад були сотні.
Секрет інків (1954) - пригодницький фільм з Чарльтоном Хестоном. Знімався в Куско і Мачу-Пікчу і викликав величезний приплив туристів в країну. Вважається прообразом блокбастера "У пошуках втраченого ковчега".
Щоденники мотоцикліста (2004) - фільм про подорож Че Гевари по Південній Америці. Отримав безліч нагород і номінацій. У фільмі показані Ліма, Куско, Мачу-Пікчу.
Пригоди імператора (2000) - мультфільм Диснея, заснований на культурі інків.
Будь ласка, притримуйтесь загально прийнятих правил додавання коментарів
