Фото було приблизно таким, але на нашому фото міст не підсвічується з цікавої причини. Воно зроблено 29 квітня 2025 року, а за день до цього на Піренейському півострові стався масштабний блекаут, в Кордові світла не було більше доби, тому в перший день ми гуляли і ночували без електрики, зв'язку, бензину, інтернету, можливості заплатити кредитною карткою і будь-яких новин про те, що сталося. Але все було спокійно, люди розслаблені, тому ми теж не переживали.
Місто було засноване ще римлянами в II столітті до н. е., вже тоді Кордова стала важливим адміністративним центром. У VIII столітті місто завоювали маври і, як і багато інших міст регіону, саме в мусульманський період Кордова досягла свого розквіту. У X столітті була найбільшим містом Європи, з населенням близько півмільйона чоловік.
Цікаво, що вже через 100 років в Кордові залишилося всього 60000 жителів. Причини криються в тому, що до 1031 року Кордова була столицею величезної держави (Кордовського халіфату). Після падіння халіфату на його місці виникли дрібні еміратські держави і столиця втратила значення. Центр влади перенесли до Севільї та Гранади, чиновники, вчені, ремісники та торговці перебралися туди.
Реконкіста прийшла в 1236 році, коли Кордову завоював кастильський король Фердинанд III і поступово перетворив її на «християнське» місто. З XVII століття почався занепад, і тільки в XX столітті Кордова знову стала туристичним і культурним центром.
У місті дуже багато пам'яток, ви не встигнете їх оглянути за один день, тому рекомендуємо переночувати. Ми ночували в апартаментах біля вежі Калаорра ({{114}}), буквально в 20 метрах від неї, в цьому кварталі їх багато, вибирайте будь-які. Якщо ви на автомобілі, то інших варіантів і немає, так як заїхати в старе місто нереально. А тут повно можливостей для безкоштовної парковки. Якщо ви приїхали, як турист, то хорошою ідеєю буде припаркуватися тут 37.877389, -4.775167 і піти гуляти в місто.
Візитною карткою міста є вид з іншого боку річки, біля вежі Калаорра. Побудована вона була в XII столітті маврами для охорони Римського мосту. Зараз всередині розташовується музей і можна піднятися на вежу.
Можна спуститися під міст і подивитися руїни старого водяного млина. На річці їх кілька, будували ще маври, а пізніше використовували християни. Molino de San Antonio — одна з найбільш добре збережених. Ну як добре, вона там ледве тримається, так як під час паводку, будівлю повністю заливає водою.
Якщо ви з дітьми, то тут ще є хороший дитячий майданчик.
Наступним символом Кордови є, звичайно, міст. Він був побудований ще в I столітті до н.е., за часів імператора Августа, і протягом майже 20 століть був єдиним мостом через річку Гвадалквівір. Через те, що в Середньовіччі міст неодноразово перебудовувався, його нинішній вигляд ближчий до арабського і середньовічного стилю, ніж до античного.
Міст був показаний в «Грі престолів» (S05E03 52:19, S06E07 34:09). Це, мабуть, єдиний великий проект, про який ви могли чути. Дивно, що сюди не їдуть кіношники.
При вході в місто вас зустрічають Мостові ворота (Puerta del Puente), перебудовані в 1570 році в стилі ренесансного класицизму.
Далі привертає увагу Triunfo de San Rafael, високий монумент на честь архангела Рафаїла. Це покровитель Кордови, і подібних монументів близько десятка по всьому місту.
Третій символ міста, це Мескіта (Mezquita-Catedral de Córdoba) - величезна мечеть VIII-X століття. Мечетей по світу багато, що ж незвичайного в цій? Її почали будувати в 785 році і до 1000 року мечеть стала однією з найбільших в ісламському світі. Після реконкісти, в XVI столітті всередині мечеті звели готичний, ренесансний і бароковий нефи, які утворюють ядро християнського собору. Це дійсно дуже незвично і не просто описати. Найкраще це видно з дзвіниці, куди можна піднятися за невелику плату, але квитки потрібно купувати заздалегідь онлайн. Нижня частина дзвіниці була побудована за часів маврів, верхня - вже християнська.
Вхід до патіо з апельсинами вільний.
А з 8:30 до 9:30 з понеділка по суботу вхід вільний і в Мескіту, ми так і зробили. Це хороший час, туристів небагато. Всередині все виглядає незвично, але не так масштабно, як зовні.
Після Мескіти ми пішли гуляти вулицями старого міста. Воно просто величезне і обійти все не представляється можливим, тому рекомендуємо заздалегідь визначитися, що ви хочете відвідати. Ми пішли в бік Алькасара.
Біля Мескіти є ще туристична вуличка з квітами Calleja de las Flores. Можна сміливо пропускати, в старому місті таких вуличок на кожному кроці.
У травні в місті проходить фестиваль двориків (Córdoba Patio Festival), коли можна відвідати десятки барвисто оформлених двориків. Шукайте інформацію в інтернеті, наприклад тут https://patios.cordoba.es/mapa/concurso. Ми були не в травні, але кілька двориків подивилися, якщо гуляєте містом, ви їх знайдете. Ще є можливість замовити екскурсію по двориках (37.876920, -4.783500).
По дорозі до Алькасару ви пройдете через Єврейський квартал (La Judería), правда ми особливої відмінності від інших кварталів не помітили.
Далі відвідали Алькасар (Alcázar de los Reyes Cristianos), це масивна фортеця-палац, символ військової могутності і королівської влади. Його почав будувати в 1328 році король Кастилії Альфонсо XI на місці руїн палацу маврів. Алькасар найбільш відомий як місце, де Ізабелла Кастильська і Фердинанд Арагонський приймали Христофора Колумба в 1486 році, коли той запропонував свій план навколосвітньої експедиції до Індії.
Оскільки ми подорожуємо з маленькою донькою, то після Алькасара настав час і її розваг. Ось тут 37.870750, -4.789389 знаходиться вхід (платний) до парку La Ciudad de los Niños, а в ньому один з найкращих в Іспанії дитячих майданчиків. Якщо будете йти, то перевіряйте години роботи на google.maps.
Після парку ми сіли на автобус 2 біля парку (зупинка Menéndez Pidal) і доїхали до зупинки Colón Este, квитки купили у водія. Звідти пройшли до Палацу Віана (Palacio de Viana), це традиційний місцевий особняк з безліччю двориків, нині музей.
Це все, що ми подивилися в Кордові, але це далеко не все, що тут є.
Як дістатися: безкоштовна парковка 37.877389, -4.775167. На поїзді легко дістатися з Севільї або Мадрида.